Три проєкти #urbanlaw для міста
- Правила для фасадів
- Правила для пішохідних зон
- Дослідження і впорядкування ринку оренди житла
Три проєкти, які зроблять життя містян кращим.
1. Запровадження єдиних правил втручання у фасади багатоквартирних будинків (зокрема утеплення фасадів та скління балконів) у Києві.
Чому необхідно прийняти ці правила:
багато випадків псування фасадів, зокрема будинків в історичній частині міста: встановлення кондиціонерів, розширення і скління балконів, зовнішнє утеплення та інше незаконне втручання в композицію фасадів. Фактично, за такі дії важко притягнути до відповідальності, більше того — розмір штрафів вкрай незначний. При цьому, судова практика оцінки таких дій на відповідність законодавству непослідовна — у зв’язку із відсутністю правил, затверджених міською владою.
Правила необхідно запровадити задля:
- Забезпечення гармонійної композиції фасадів будинків в місті, зокрема в історичній його частині
- Попередження руйнування будинків, які належать до об’єктів культурної спадщини
- Запровадження зрозумілого алгоритму для прийняття колективних рішень співвласників і здійснення робіт, пов’язаних із фасадами
Чому міська влада міста Києва має повноваження врегульовувати це питання:
Відповідно до підпункту 2 пункту “б” ст. 30 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, до повноважень виконавчих органів місцевої ради належить здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, а також контроль за технічним станом, використанням та утриманням об’єктів нерухомого майна усіх форм власності. Відповідно до ст. 101 ЗУ «Про столицю України — місто-герой Київ», виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація.
Законодавчі підстави для впровадження відповідних правил
Відповідно до ст. 28 ЗУ “Про архітектурну діяльність”, власники та користувачі об’єктів архітектури зобов’язані утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об’єкта, додержуватися під час експлуатації об’єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті.
Відповідно до пункту 8.4. ДБН В.3.2–2–2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку, а також улаштування вхідних груп до вбудованих (прибудованих) приміщень тільки за архітектурно-планувальними завданнями. При проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення і скління існуючих балконів і лоджій; улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей. Відповідно до пункту 12.3.4. ДБН В.3.2–2–2009 забороняється встановлення зовнішніх блоків систем кондиціонування на фасадах житлових будинків при переплануванні або капітальних ремонтах окремих квартир.
У чому полягає суть Правил:
Правила передбачатимуть алгоритм дій проведення ремонтних робіт чи інших дій, пов’язаних зі зміною зовнішнього вигляду фасадів будинків балансоутримувачами. Також, заборона самовільної зміни фасадів та порядок отримання дозволів на здійснення дій, пов’язаних зі зміною зовнішнього вигляду фасадів багатоквартирних будинків: встановлення кондиціонерів на фасадах будинків, утеплювати будинок, склити балкони, розширювати балкони та лоджії, а також облаштовувати нові чи розширювати наявні віконні та балконні прорізи.
Приклад таких правил:
Рішення міськвиконкому Броварів
Основні групи людей, на які справлятиметься вплив:
жителі багатоквартирних будинків та їх організації, забудовники, органи місцевого самоврядування.
Подальші кроки:
- Обговорення із депутатами
- Обговорення із урбаністами
- Розробка проєкту Правил
2. Розробка правил визначення пішохідних зон в місті Києві
Чому необхідно прийняти такі правила:
Основна проблема полягає в тому, що законодавством не передбачається процедура перетворення доріг у пішохідні зони (постійне обмеження руху транспорту у таких зонах) виконавчим органом місцевої ради (КМДА). Як наслідок, це призводить до того, що незадоволені такими обмеженнями водії звертаються до адміністративного суду з вимогою скасувати розпорядження КМДА про встановлення пішохідної зони, як це було, наприклад, у справі ОАСК “Про пішохідну зону на вулиці Сагайдачного” №826/1731/18 від 18 травня 2020 року.
Це рішення було винесене не на користь міста, зокрема і через те, що не передбачена чітка процедура перетворення автомобільних доріг у пішохідні зони (законодавством передбачена лише можливість обмежити рух транспорту на певний час).
Задля уникнення довготривалих судових процесів, необхідно прийняти правила, які б врегульовували надання міською владою статусу пішохідних зон дорогам (і навпаки).
Правила необхідно прийняти задля:
- Запобігти судовим процесам, які стосуються перекваліфікації доріг у пішохідні зони та навпаки
- Визначити відсоток пішохідних зон на території Києва
- Сприяти розвитку Києва як міста насамперед для пішоходів
- Встановити чіткі правила та критерії для пішохідних зон, які не можуть бути перетворені на автомобільні дороги та навпаки
Чому місцеве самоврядування міста Києва має повноваження врегульовувати це питання:
Відповідно до пп.7 п. “a” ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення належить до повноважень виконавчих органів місцевих рад.
Відповідно до пп. 44 п. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції міських рад належить встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про дорожній рух», до компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху належить організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.
Органи місцевого самоврядування мають право розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до чинного законодавства належать до їх відання.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Згідно ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.
Статтею 19 Закону України «Про автомобільні дороги» визначені основні обов’язки органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зокрема забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів.
У чому полягає зміст правил:
Слід прийняти розпорядження загального характеру щодо можливості і процедури визначення вулиць пішохідними зонами. Зокрема, передбачити список вулиць, які потенційно можуть ставати пішохідними, певні критерії (наприклад, не повинно бути магістральна автодорога), проведення обговорення з мешканцями відповідної вулиці тощо.
Основні групи людей, на які справлятиметься вплив при підготовці НПА: власники транспортних засобів, пішоходи, органи місцевого самоврядування.
Подальші кроки:
- Обговорення із депутатами
- Обговорення із урбаністами
- Розробка проєкту Правил
3. Облік надання житлових приміщень в оренду, упорядкування правил оренди
Чому необхідна ініціатива:
Сьогодні, ринок оренди житла практично не має правил, про нього майже нічого не відомо, а операції, пов’язані з орендою нерухомості, в основному “в тіні”. Фактично, місто не має інформації щодо обсягів житла, яке надається в оренду, та умов таких оренд. Надання житла в оренду може створювати незручності для “постійних” мешканців будинків. Орендодавці та орендарі не мають змоги вирішувати конфліктні ситуації з допомогою органів міської влади.
Ведення обліку житлових приміщень, які здаються в оренду, дозволить скласти об’єктивну картину ринку оренди житла у місті. Це створить підґрунтя для подальшої розробки правил і сервісів, які поліпшать становище містян, захистять їх інтереси. Відповість на питання: скільки житла здається в оренду? на який строк? яке це житло? хто наймачі? чи комфортно почувають сторони договору? а інші мешканці будинку? на які правила погодились би усі, задля комфорту і захищенності?
Чому це компетенція органів місцевого самоврядування:
Відповідно до підпункту 5 пункту “б” ст. 30 ЗУ “Про місцеве самоврядування” до повноважень виконавчого органу місцевої ради належить облік відповідно до закону житлового фонду та здійснення контролю за його використанням. Відповідно до ст. 101 ЗУ «Про столицю України — місто-герой Київ», виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація.
Основні групи людей, на які справлятиметься вплив при підготовці ініціативи: власники житлових приміщень, представники ОСББ, мешканці будинків, агенції нерухомості, онлайн сервіси.
Який це матиме вигляд:
Ініціатива міських депутатів, проведення дослідження-опитування, аналітика його результатів.
