Доповідь Моніторингової місії ООН з прав людини: актуальні виклики та відповіді на них

19 березня 2018 року пані Фіона Фрейзер, голова Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, оприлюднила ХХІ квартальну доповідь ООН щодо ситуації з правами людини в Україні, яка охопила період від 16 листопада 2017 року до 15 лютого 2018 року.

Протягом звітного періоду Моніторингова Місія ООН (Місія), задокументувала 205 випадків порушень фундаментальних прав, серед яких вбивства, застосування катувань і жорстокого поводження, сексуального насильства, насильницькі зникнення, порушення права на справедливий суд. За інформацією Місії, відповідальність за ймовірні порушення прав людини лежить як на Уряді України, так і на збройних формуваннях.

• Протидія катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню

Виклик:

У 121 випадках порушень прав людини, Місія отримала підтверджені свідчення про випадки катування, жорстокого поводження, сексуального насильства, які відбулися під час незаконного позбавлення волі. Ці порушення прав людини фіксувалися з обох сторін від лінії зіткнення. Представники Місії особливо стурбовані триваючою відмовою у доступі до місць тримання під вартою на території, контрольованій збройними формуваннями. Такий стан речей, підкріплений інформацією, отриманою, в тому числі, від колишніх затриманих, лише підтверджує наявні занепокоєння щодо умов тримання під вартою, зокрема щодо жорстокого поводження і катувань.

Відповідь:

Зважаючи на те, що створення ефективної системи протидії катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню є одним зі стратегічних напрямів Національної стратегії у сфері прав людини (далі — Нацстратегія), Міністерством юстиції України було розроблено законопроект про створення незалежного органу, до компетенції якого належить розслідування випадків жорстокого та неналежного поводження з боку, в т.ч. працівників правоохоронних органів. Відповідний закон, а саме Закон України «Про Державне бюро розслідувань» набув чинності 1 березня 2016 року. Основним завданням, покладеним на Державне бюро розслідувань, згідно із Законом, є розслідування злочинів, вчинених чітко визначеним колом осіб, серед яких, зокрема, працівники правоохоронних органів. Наразі відбувається формування штату Державного бюро розслідувань, після чого новостворений орган зможе приступити до виконання своїх повноважень.

Крім того, Міністерством юстиції України розроблено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права». Проектом Закону, серед іншого, пропонується викласти статтю 127 Кримінального кодексу України (далі — ККУ), яка регламентує катування, у новій редакції, привівши її у відповідність до положень Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 року.

• Додержання прав цивільного населення на тимчасово окупованій території України

Виклик:

За звітний період Місією було задокументовано загалом 73 випадки цивільних втрат, пов’язаних із конфліктом, зокрема 12 осіб було вбито, 61 особу поранено.

Відповідь:

Додержання норм міжнародного права для захисту життя цивільного населення на тимчасово окупованій території України є одним зі стратегічних напрямів Нацстратегії. Міністерством юстиції було підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти людяності», яким з метою захисту та охорони прав цивільного населення (в тому числі в умовах збройного конфлікту) передбачена кримінальна відповідальність за злочини проти людяності та, відповідно, доповнено положення ККУ. Станом на сьогодні проект Закону схвалений Урядом та поданий до Адміністрації Президента України.

Крім того, з метою належного інформування населення на тимчасово окупованій території про можливості відновлення порушених у зв’язку зі збройним конфліктом прав, з січня 2017 року було започатковано роботу дистанційного пункту з надання безоплатної правової допомоги (далі — БПД) на лінії розмежування, а саме на КПВВ «Майорськ». Робота першого такого пункту довела потребу в отриманні безоплатних правових консультацій громадянами, які перетинають лінію зіткнення, тож спільними зусиллями Міністерства юстиції, Координаційного центру з надання правової допомоги та Програми розвитку ООН (ПРООН) 1 грудня 2017 року було відкрито другий дистанційний пункт доступу до БПД на КПВВ «Новотроїцьке». З огляду на те, що на тимчасово окупованій території були вимушено закриті усі центри системи БПД, що заважає ефективному дотриманню права громадян на справедливий суд, відкриття пунктів БПД на лінії розмежування полегшило доступ громадян до правової допомоги.

• Забезпечення реалізації права на свободу мирних зібрань та права на свободу об’єднань

Виклик:

Місія продовжувала здійснювати моніторинг ситуації щодо дотримання свободи думки та вільного вираження поглядів та свободи мирних зібрань у зв’язку з наближенням початку виборчої кампанії напередодні виборів 2019 року. Зокрема, були зафіксовані випадки нападів на окремих осіб, мирні зібрання та громадські заходи, що несе загрозу демократії та принципам верховенства права.

Відповідь:

Унеможливлення безпідставного та непропорційного обмеження права на мирні зібрання є одним з напрямків роботи по виконанню Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (далі — План заходів). Саме тому Міністерство юстиції України запропонувало Кабінету Міністрів України зосередити діяльність на супроводженні у комітетах та на пленарних засіданнях ВРУ зареєстрованих проектів Законів України №3587 від 07 грудня 2015 року «Про гарантії свободи мирних зібрань» та № 3587–1 від 11 грудня 2015 року «Про гарантії свободи мирних зібрань в Україні», які мають на меті, серед іншого, чітко окреслити виключні підстави та способи для обмеження свободи мирних зібрань.

• Компенсація за шкоду, заподіяну у зв’язку зі збройним конфліктом

Виклик:

Місія у своїй доповіді вказала на відсутність прогресу в запровадженні механізму реституції та компенсації за зруйноване або пошкоджене в результаті збройного конфлікту майно, що стало б запорукою миру, стабільності та примирення.

Відповідь:

У цьому напрямі Мін’юстом було розроблено проект Закону «Про компенсацію збитків жертвам умисних насильницьких злочинів», що встановлює порядок компенсації за рахунок держави шкоди, завданої внаслідок умисних насильницьких злочинних посягань на життя та здоров’я фізичної особи. Крім того, було розроблено проект закону, яким передбачено запровадження механізму фінансового забезпечення компенсації шкоди жертвам злочинів та внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України, а також проект Закону «Про ратифікацію Європейської конвенції про компенсацію збитків жертвам насильницьких злочинів». Станом на сьогодні, проекти законів направлено на погодження до заінтересованих органів, після чого вони будуть подані на розгляд Верховної Ради України.

Підсумки.

У лютому закінчився 4-й рік перебування Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні. Серед першочергових потреб Фрейзер визначила залучення усіх сторін до припинення порушень прав людини в Україні, притягнення винних у відповідних порушеннях осіб до відповідальності та запровадження урядом політик, які сприяють соціальній згуртованості в країні.

Отже, двадцять перша квартальна доповідь ООН щодо ситуації з правами людини в Україні засвідчила, що порушення прав людини в Україні, як на території, що контролюється Урядом, так і на території, контрольованій озброєними групами, тривають. Інформація, зібрана Місією, продемонструвала загальну тенденцію щодо продовження порушень фундаментальних прав, серед яких право на життя, заборона катувань та жорстокого поводження, права цивільного населення під час збройного конфлікту, право на справедливий суд. Так само триває й спільна робота Уряду та громадськості над подоланням актуальних викликів правам людини в Україні. Ми вважаємо, що вирішення існуючих проблем та досягнення цілей, визначених у Нацстратегії, можливі лише шляхом продовження злагодженої діяльності державного та громадського секторів з метою забезпечити ефективний захист та відновлення порушених прав людини.

Саме тому продовження ефективної міжвідомчої взаємодії у сфері захисту прав людини та, зокрема, співпраця у сфері виконання та внесенні необхідних змін до Плану заходів, залишаються одним із пріоритетних напрямів діяльності держави.