Англійські судді відразу після Антикорупційного суду?
Активно обговорювалось на просторах фейсбуку і медіа створення нового комерційного суду в Казахстані, який очолили британські судді, і який працюватиме за, по суті, англійським правом.
Окрім очевидної кореляції з Антикорупційним судом в Україні а звідси аргумент “кльово, це ж сплошна антикоруція”, називались інші переваги, але також і ризики ідеї іноземних суддів для України.
Застереження: власне конкретної концепції чи формату залучення іноземних суддів в Україну не лунало, однак можна припустити наступне: за аналогією з Антикорупційним судом, утворюється вузькоспеціалізований суд; який, однак, складається з іноземних суддів і розглядає комерційні справи; при цьому, судом застосовується де-факто (а може й де-юре) англійське право; при цьому, суд в той чи інший спосіб інкорпоровано до національної судової системи, оскільки формат “необов’язковий арбітраж” має сумнівний ефект.
Переваги:
- Англійське право є реально найпоширенішим правом для транснаціонального бізнесу, а британські судді залишаються надзвичайно авторитетними, все разом це стане сильним аргументом для приходу інвесторів.
- Агенти змін — британські судді це приклад (позитивний) професійності для наслідування іншими суддями і судами.
- Розвиток національної правової системи внаслідок формування судової практики застосування (або з застосуванням) англійського права.
- Індикатор включення в національну правову систему міжнародних стандартів судочинства та утвердження верховенства права та закону
- Суцільна антикорупція, оскільки залучаються судді, не пов’язані з усталеними корупційними схемами, які застосовуватимуть право, погано зрозуміле “ділкам” правосуддя.
Ризики:
- Залучення іноземних суддів може бути сприйняте як перекладення відповідальності за реформування судової системи.
- Можливе негативне ставлення громадян до залучення “варягів” в національні суди, з одночасною риторикою “а чому нам неякісні національні суди, а інвесторам справедливі англійські судді”.
- Може вимагати внесення змін до Конституції і до законодавства про судоустрій і статус суддів, що потребуватиме політичних рішень.
- Незрозуміло, як саме судді зможуть розбиратись з накладенням англійського права на національне законодавство (конфлікт систем права), якщо така потреба виникатиме.
- Потреба акуратного визначення категорій справ, що можуть ними розглядатися (до прикладу: антикорупційний суд, суд з питань воєнних злочинів проти людяності, комерційні суди), а “вузька” спеціалізація це не завжди позитивно.
Підсумково, інкорпорація іноземних суддів до національної судової системи це цікавий виклик, питання полягає в наступному: чи переважать очевидні економічні перспективи внаслідок посилення правовладдя ті труднощі інкорпорації та ризики перекосу судової системи?
Довідково: Китай будує новий “шовковий шлях”, і першою європейською країною на його шляху має стати Україна. В рамках “шовкового шляху”, планується додатковий захист комерції через окремі формати співпраці юстиції та адвокатів. У цьому контексті, іноземний суд для інвесторів може додати комплексності у підході до посилення верховенства права та захисті інвестицій.
