Про презумпцію правоти поліцейського і балачки довколо.

Не в останню чергу через сумбурні стейтменти деяких офіційних осіб, обговорюють що завгодно: і довіру до копів, і не виходити з машини, і образу поліцейських, і відеозйомку копів, і Майдан.

Пригають дописами по фейсбуку, як ті зайці полем, від однієї правової категорії до іншої, прив’язуючись до різного характеру і масштабу фактичних даних, поспішаючи з кореляціями і узагальненнями. І мемасіки, мемасіки тулять.

Та що казати, коли навіть серйозні ЗМІ пишуть у заголовку одне (під яким всі репостять, не читаючи), а на ділі стаття зовсім про інше. Ага, я про DW з їхнім “Головне не презумпція правоти поліції, а довіра до неї”.

А розбиратись докладно треба, не мішати мухи з котлетами, а перемогу зі зрадою.

Для початку, нижче список основних притомних стейтментів на тему, умовно розбитих на “за” і “проти” презумпції правоти поліцейського. Це та матерія, з якою далі можна буде попрацювати. Визначити, що прямо зараз є нормами права, а що — нормами соціальної поведінки; тоді встановити, що з цього треба змінити, у який спосіб, і як це обґрунтувати.

Отже, початкова теза Міністра: “Императив ПРЕЗУМПЦИИ ПРАВОТЫ ПОЛИЦЕЙСКОГО — должен стать социальной нормой! Сначала подчиняйся полицейскому — потом обжалуй!

Дело в том, чтобы общество приняло это правило — как необходимое правило для собственной безопасности, как свое!”

Аргументи «за» презумпцію правоти поліцейського:

*Якщо ми хочемо жити у нормальній країні, потрібно навчитись підкорюватись вимогам правоохоронців.

*Потрібно дати поліцейським більше можливості захищати громадян.

*Поліцейський — це представник держави і a priori заслуговує на повагу.

*Якщо у громадянина немає проблеми із законом, нічого не заважає йому підкоритись законній вимозі поліцейського.

*У поліцейських достатньо теоретичних знань, але брак захисту з боку держави та поваги з боку громадян заважають реалізовувати знання на практиці.

*Особиста безпека поліцейського: коп не може знати, чи є громадянин законослухняним, тому припускає ризики небезпеки від кожного, і має їм запобігати.

*Вірогідність того, що законослухняний громадянин постраждає від помилки (перевищення влади) поліцейського нижче, ніж вірогідність того, що громадянин постраждає від правопорушника, якому поліцейський превентивно не завадив через брак повноважень.

*Презумпція правоти тісно пов’язана з введенням системи автофіксації порушень БДР.

*Процес доведення поліцейським громадянину свої правоти займає багато часу, який можна було б витратити на опрацювання інших часто більш важливих викликів.

*Презумпція правоти поліцейського не дорівнює безкарності поліцейського у випадку перевищення повноважень.

90% взаємодії законослухняних громадян з поліцією — це взаємодія з новою патрульною поліцією, а до неї претензій менше та довіра вище, ніж до переатестованих міліціонерів.

*Суспільство завжди критикуватиме розширення повноважень поліцейських, але це необхідно, і суспільство поступово до цього звикне.

*Одним только введением в силу этих проектов гражданские права не нарушаются. Возможно, нарушать их будет практика, если будут злоупотребления. Проблема в том, что у нас постоянно злоупотребляют правом. Причем как государство, так и граждане.

Аргументи «проти» презумпції правоти поліцейського:

*Низька правова культура як поліцейських, так і громадян.

*Злочинець всерівно підкорятись не буде, а права законослухняних громадян утискаються.

*Правота поліцейського дорівнює неправоті громадянина.

*Через незавершеність судової реформи, немає органу, що зможе відновити порушене поліцейським право громадянина.

*Відсутній той рівень суспільної довіри до поліції, який потрібен для безумовного підкорення вимогам копів.

*Розповсюдження презумпції правоти на всю Національну поліцію, а не тільки на нову патрульну.

*Поки налагодиться робота та накопичиться практичний досвід буде багато помилок, а розширення повноважень цьому тільки сприятиме.

*Якщо розширюються повноваження поліцейських, повинна підвищуватись і їх відповідальність за помилку.

*Проблеми у діяльності поліції потрібно вирішувати шляхом встановлення чіткої моделі співвідношення взаємних прав та обов’язків поліцейських і громадян та шляхом прописання детальних інструкцій для поліцейських.

*Використання ситуації у Дніпрі у політичних цілях для збільшення політичної ваги МВС, на хвилі співчуття до патрульних «протягнути» правоту для всіх поліцейських.

*Наявність презумпції правоти поліцейського нічим би не допомогла копим у ситуації в Дніпрі.

*Через брак досвіду у патрульних поліцейських і відсутність змін у всіх інших підрозділах, наразі презумпція правоти несе більше загрози, ніж захисту.

*У працівника поліції не може бути більше повноважень, ніж у громадянина.

*Презумпція правоти поліцейського становить потенційну загрозу для реалізації прав громадян на мирні зібрання.

*Чтобы полиция работала максимально эффективно, не нужно устанавливать никакие искусственные презумпции, а необходимо разработать четкие и эффективные алгоритмы действий полицейских для критических ситуаций.

ВИСНОВКИ� (проміжні, сказав би Пєсков і був би правий)

– ДУЖЕ різне ставлення до ідеї презумпції правоти ВСІХ поліцейських і НОВИХ поліцейських (ПАТРУЛЬНИХ)

– презумпція правоти як юридична категорія потребує визначення інакше дискусія безпредметна

– наразі у зміст презумпції правоти вкладають багато того, що до цієї презумпції ніякого відношення не має, натомість забувають ті компоненти, що якраз презумпції потребують (наприклад, автоматична фіксація правопорушень ПДР)

– суміжні правові категорії: виконання законних вимог копа, відповідальність за невиконання таких вимог, відповідальність за образу поліцейського, перевищення службових повноважень, презумпція невинуватості, обов’язок залишатись у машині під час зупинки на вимогу поліцейського, право на мирні зібрання, оскарження дій копа в суді.

Отже, чи хоче суспільство більш ефективної роботи поліції? А якщо це означає обмеження прав громадян? Можливо, є інші способи посилення ефективності роботи копів? А чи можна виховати міцну поліцію, не довірившись їй? Крім того, якщо не копам довіряти, то кому? Чи все-таки зачекати реформу судів? А якщо суто юридично, то як цю саму презумпцію правоти поліцейського запровадити, і який зміст у неї вкласти?

Може, наступним постом напишу щось з претензією на науковий висновок про це все. може.

#поліція #новаполіція #патрульнаполіція #презумпціяправоти